substantiation
—іменник.
обгрунтування, обгрунтованість
(justification)
scientific substantiation - наукове обґрунтування
доведення
(proof)
Словосполучення
substantiation of a diagnosis - обгрунтування діагнозу
substantiation of diagnosis - обгрунтування діагнозу
ecological substantiation of construction project - екологічне обґрунтування будівельного проекту
substantiation of estimate parameters - обгрунтування подсчётних параметрів
adequate substantiation - достатнє обґрунтування
mining and geological substantiation - гірничо-геологічне обгрунтування
ideological substantiation - ідеологічне обгрунтування
substantiation of judgment - грунтовність вироку
lack substantiation - бути необгрунтованим або НЕ доведеним; бути бездоказовим
rigorous substantiation - суворе обгрунтування