solace
—іменник
розраду, заспокоєння
(consolation, reassurance)
spiritual solace - духовну розраду
eternal solace - вічне заспокоєння
гл.
втішати
(comfort)
Словосполучення
solace oneself with drink - топити горе в вині
find solace in music - знаходити розраду в музиці
give solace to a friend - втішати одного
solace grief - полегшувати горе
solace oneself with illusions - втішатися ілюзіями
Приклади
He eventually found solace in religion.
Зрештою він знайшов розраду в релігії.
Time brought no solace to her widowed heart.
Час не принесло розради її знедоленому серця.
Her presence was a great solace for me.
Її присутність була велика втіха для мене.