fall
—с.падіння, гріх; осінь; захід; падіння цін; зниження, спад, занепад; водоспад; ухил, обрив, схил; випадіння опадів; окот, виводок; висота напору, висота падіння; Лопарев [мор.]; каданс
рпадати; опускатися, спускатися; спадати, спадати; знижуватися, знижуватися; стихати, вщухнути; гинути, загинути; діставатися, випасти на частку; пащу морально, згрішити
Словосполучення
to cause suspicion to fall on a person - порушити проти особи підозра
to fall into contempt - викликати до себе презирство
to fall on deaf ears - бути пропущеним повз вух
to be in abeyance, to fall / go into abeyance - перебувати в стані невизначеності, очікування
to be in / fall into abeyance - бути тимчасово скасованим, призупиненим
to fall / go / slip into a decline - занепадати
to fall aboard of - зіткнутися з іншим судном
to fall into depression - впадати в депресію
to come / fall into disuse - вийти з ужитку
to fall down - впасти
Приклади
Leaves fall.
Листя падають.
He fell into despair.
Він впав у відчай.
The tree was about to fall.
Дерево було впасти.
Leaders fall into two categories.
Лідери діляться на дві категорії.
A fall from a horse
Падіння з коня
A vase fell off the shelf.
Ваза впала з полиці.
He fell back onto the bed.
Він впав назад на ліжко.