executor
—іменник.
виконувач духівниці, виконавець
(performer)
chief executor - головний виконавець
кат
(executioner)
Словосполучення
the faithful executor of his designs - вірний виконавець його задумів
bondsman for executor - поручитель душеприкажчика
executor under will - судовий виконавець за заповітами
incompetent executor - неналежний виконувач духівниці
competent executor - виконувач духівниці, призначений і діючий в доміцилі заповідача
co executor - один з духівниці
co-executor - співвиконавець заповіту; один з духівниці
executor deed - акт, підписаний виконавцем заповіту
executor of estate - судовий виконавець з нерухомості
administration by an executor - управління та розпорядження спадщиною через судового виконавця
Приклади
He named his daughter as his executor.
Він назвав свою дочку своїм духівником.