enemy
—іменник
ворог, супротивник, ворог, недруг
(foe, opponent, adversary)
real enemy - справжній ворог
common enemy - загальний супротивник
enemy combatants - комбатанти ворога
old enemy - старий недруг
прикметник
ворожий, ворожий, ворожий
(hostile)
enemy territory - ворожа територія
enemy force - вороже зусилля
Словосполучення
to effect / make a breach (in enemy lines) - зробити пролом (в рядах ворога)
to inflict heavy casualties on the enemy - завдати серйозної шкоди противнику
to desert to the enemy - перебігти у ворожий табір
to draw enemy fire - привернути вогонь ворога
to conquer / overcome / rout an enemy - перемогти ворога
to confront / face an enemy - битися з ворогом, зіткнутися віч-на-віч з ворогом
arch / avowed / implacable / mortal / sworn enemy - заклятий ворог
common enemy - спільний ворог
formidable / powerful enemy - сильний ворог, гідний суперник
insidious enemy - підступний ворог
Приклади
The enemy showed no mercy.
Вороги були нещадні.
The enemy was in full flight.
Ворог поспішно відступав.
render the town to the enemy
поступитися місто ворогові
They prostrated the enemy
Вони повалили супротивника.
The enemy pillaged the town.
Вороги розграбували місто.