communicative
—прикметник.
товариський, комунікабельний, балакучий
(communicable, talkative)
communicative person - товариська людина
комунікаційний
Словосполучення
communicative language - комунікативний мову
communicative act - комунікативний акт; акт комунікації
communicative community - комунікативна спільність
communicative competence - комунікативна компетенція
communicative device - комунікативний механізм; комунікативний засіб
communicative effect - комунікативний ефект; ефект комунікації
communicative event - комунікативна подія
communicative feature - комунікаційний засіб
communicative function of language - комунікативна функція мови
communicative function of the utterance - комунікативна функція висловлювання
Приклади
It is not in his way to be communicative.
Він не відрізняється товариськістю.
was a communicative person and quickly told all she knew
був товариська людина і швидко розповіла все, що вона знала
Tom was not very communicative, and kept himself to himself.
Тома не надто товариська, і замкнутий в собі.