interrogator
—іменник.
слідчий
(investigator)
запитувач
(requester)
причастя.
допитує
Словосполучення
to serve as an interrogator - служити слідчим
prisoner-of-war interrogator - слідчий у справах військовополонених
criminal interrogator - особа, яка здійснює допит у кримінальній справі
radar interrogator beacon - радіолокаційний маяк-запитувач
bombing by interrogator-responder - бомбометання по інформації бортових запитувачів-відповідачів
ground acquisition receiver / interrogator - приймач або запитувач наземної РЛС виявлення
beacon interrogator - передавач запитувача радіомаяка
coded acoustic interrogator - кодований акустичний запитувач
ground-based interrogator - наземний радіолокаційний запитувач; наземний запитувач
iff interrogator - передавач запитувача системи радіолокаційного розпізнавання державної приналежності