exigent
—прикметник.
вимогливий, вимогливий
(exacting, discerning)
терміновий
(urgent)
Словосполучення
driven to an exigent - доведений до крайності
exigent condition - аварійна ситуація
exigent list - список позачергових справ (в суді)
allocatur exigent - судовий наказ про процедуру оголошення поза законом
search based on exigent circumstances - обшук, викликаний терміновими обставинами
Приклади
became more~12~exigent over his pronunciation
став більш вимогливим над його вимовою
regarded literary questions as exigent and momentous
розглядати літературні питання, як відповідального і знакова
...started his workday with a flood of exigent matters that required his quick decision...
... почав свій Робочий день з потоком з нагальних питань, які вимагали швидкого вирішення...