eventuate
—гл.
траплятися
(happen)
Словосполучення
eventuate in failure - завершитися провалом
eventuate in - мати своїм результатом
Приклади
The crisis had eventuated favourably.
Криза успішно подоланий.
гл.
траплятися
(happen)
Словосполучення
eventuate in failure - завершитися провалом
eventuate in - мати своїм результатом
Приклади
The crisis had eventuated favourably.
Криза успішно подоланий.