disqualification
—іменник.
дискваліфікація, відсторонення
(suspension)
Словосполучення
to be threatened with disqualification, to face disqualification - бути під загрозою дискваліфікації
disqualification from driving - позбавлення водійських прав
age disqualification - позбавлення правоздатності та дієздатності за ознакою віку
age is no disqualification - вік-не перешкода
common disqualification - загальна непридатність
disqualification for service - непридатність до служби
disqualification of a judge - відведення судді
disqualification of an arbitrator - неправоспособно арбітра ; відведення арбітра
disqualification of directors - неправоспособно правління компанії
disqualification of self - самовідвід
Приклади
his failing the course led to his disqualification
його провал звичайно ж, призвело до його дискваліфікації
I hope you do not think good looks a disqualification for the business.
Сподіваюся, що ви не думаєте, що приємна зовнішність - перешкода для справи.