Culminate
—іменник.
кульмінація
(climax)
гл.
завершитися, привести, увінчатися
(complete, crown)
кульмініровать
Словосполучення
culminate in failure - кінчатися невдачею
culminate in victory - завершуватися перемогою
culminate in - завершуватися
Приклади
Seurat culminated pointillism
Сірка завершилися пуантилізм
The helmet culminated in a crest
Шолом завершилися в гребінь
The meeting culminated in a tearful embrace
Зустріч завершилася слізні обійми
A bitter feud culminated months of tension.
Горький ворожнеча кульмінацією багатомісячної напруженості.
Years of waiting culminated in a tearful reunion.
Роки очікування увінчалися слізним примиренням.
The ceremony culminated a long week of preparation.
Церемонія завершила довгий тиждень приготувань.
The event culminates in a black tie dinner and concert.
Кульмінацією заходу стане офіційний обід і концерт.