consummation
—іменник.
завершення, кінець
(completion, end)
final consummation - остаточне завершення
здійснення, досягнення
(realization, achievement)
смерть
(death)
досконалість, повне досконалість
(perfection, full perfection)
досягнення повної досконалості
(reach consummation)
Словосполучення
consummation of the world - кінець світу
consummation of crime - доведення злочину до кінця
consummation of contract - остаточне виконання договору
consummation of marriage - вступ в подружні стосунки; здійснення шлюбних відносин
consummation of work - завершення роботи
Приклади
... the opening of the performing arts center brought to consummation years of planning...
... відкриття центру виконавських мистецтв доведені до кінця років планування...
... the signing of the contract marked the consummation of six months of negotiations...
... підписання договору ознаменувало завершення шести місяців переговорів...