argue
—гл.
стверджувати, доводити, заявити, заявляти, наполягати
(assert, prove, declare, insist)
also argue - також стверджувати
сперечатися, оскаржити
(dispute)
never argue - ніколи не сперечатися
посперечатися, міркувати, обговорювати, сваритися, лаятися
(bet, speculate, discuss, quarrel, swear)
argue so - міркувати так
заперечити, заперечувати
( retort, mind)
аргументувати
(substantiate)
переконувати
(convince)
полемізувати
іменник
довід
(reason)
Словосполучення
to argue / plead a case - оскаржувати звинувачення, виступати на захист обвинуваченого
to argue in a circle - впасти в порочне коло
to argue a point - обговорювати питання, сперечатися з приводу чого-л.
to argue logically - приводити логічні аргументи під час суперечки
to argue soundly - обґрунтовано аргументувати
to argue for the new law - наводити аргументи на користь нового закону
to argue the clerk into lowering the price - переконати службовця знизити ціну
to argue (the case) to the jury - звертатися з аргументацією до присяжних
argue from the sample - судити на підставі вибірки
argue in a circle - впасти в порочне коло
Приклади
I am not going to argue with you.
Я не збираюся сперечатися з тобою.
Their clothes argue poverty.
Їх одяг говорить про бідність.
He argued her out of leaving.
Він переконав її не їхати.
The next speaker will argue against the plan.
Наступний оратор виступить проти цього плану.
We could hear the neighbours arguing.
Ми могли чути, як сперечаються сусіди.
They started arguing about politics.
Вони почали сперечатися про політику.